Овідіопольський район, Одеська область
8,5 гектарів на березі моря досить залишаються в родича мера Чорноморська
Бабак Артем
В жовтні 2017 р. одеський апеляційний суд повернув Міністерству оборони України 2,1 га землі під Одесою. При цьому відмовився віддавати назад військовим 8,57 га пляжної зони, які орендувала фірма, що належить колишньому зятю мера Чорноморська.
Взимку 2018 року, апеляція на це рішення пішла до Вищого господарського суду України, а потім до Великої палати Верховного суду України та чи зможе Військова прокуратура Південного регіону України повернути державі цю ділянку, не відомо.
Взимку 2018 року, апеляція на це рішення пішла до Вищого господарського суду України, а потім до Великої палати Верховного суду України та чи зможе Військова прокуратура Південного регіону України повернути державі цю ділянку, не відомо.
1
Оздоровчий комплекс "Ювілейний"
Фото з сайту бази відпочинку "Ювілейна". Територія бази.
Під Чорноморським (колишня назва - Іллічівськ) є невелике село Молодіжне, яке розташоване в 28 км від Одеси. Більше десяти років тому на самісінькому березі Чорного моря Міністерство оборони, як власник значних територій в селі ще з радянських часів, продало оздоровчий комплекс "Ювілейний" приватній фірмі - ТОВ "Саймон". База має велику територію, два приватні пляжі, 70 номерів, автопарковку, спортивний майданчик та інші умови для відпочинку на морі. Особливою цінністю території є свердловина з цілющою мінеральною водою.
Фото з сайту бази відпочинку "Ювілейна". Територія бази.
2
Спроби повернути ділянки
Після зміни влади після Революції гідності в Україні, місцева прокуратура почала звертатися в суди з вимогою повернути колишні землі Міністерства оборони. В Молодіжному одну ділянку прокуратура двічі намагалась повернути, а другу повернула з першого разу.
Перша справа була відкрита у 2014 р. щодо двох ділянок загальною площею 8,57 га. Вони належать "Саймон", яка того ж року виграла справу, апеляцію та касацію.
Друга справа відкрита у 2017 р. Вона мала такі ж вимоги щодо ділянок площею 8,57 га, що й у справі 2014 р., але також містила вимогу повернути державі ще сусідню ділянку площею 2,1 га, яку сільська рада записала до земель свого запасу. Цього разу держава частково виграла справу і апеляцію: ділянка 2,1 га таки була повернута Мінобороні, однак 8,57 га залишились в структурах, близьких до мера Чорноморська. Після чого справа пошла на апеляцію в Вищий господарський суд України, а далі - Великої палати Верховного суду та чим завершилася - не відомо.
Перша справа була відкрита у 2014 р. щодо двох ділянок загальною площею 8,57 га. Вони належать "Саймон", яка того ж року виграла справу, апеляцію та касацію.
Друга справа відкрита у 2017 р. Вона мала такі ж вимоги щодо ділянок площею 8,57 га, що й у справі 2014 р., але також містила вимогу повернути державі ще сусідню ділянку площею 2,1 га, яку сільська рада записала до земель свого запасу. Цього разу держава частково виграла справу і апеляцію: ділянка 2,1 га таки була повернута Мінобороні, однак 8,57 га залишились в структурах, близьких до мера Чорноморська. Після чого справа пошла на апеляцію в Вищий господарський суд України, а далі - Великої палати Верховного суду та чим завершилася - не відомо.
Зеленим кольором позначені 18 ділянок (1,59 га з 2,1 га), які були віддані у 2007 р. приватним особам і які тепер нібито мають бути повернуті державі.
Синім кольором - дві ділянки, що належать ТОВ "Саймон" з 2008 р. Загальна площа ділянок 8,57 га (8,43 + 0,13 га). Кадастрові номери: 5123782000:02:004:3019 та 5123782000:02:004:3020
Жовтим кольором - умовна територія бази відпочинку "Ювілейна", чиї будинки купив ТОВ "Саймон" у 2005 р.
Синім кольором - дві ділянки, що належать ТОВ "Саймон" з 2008 р. Загальна площа ділянок 8,57 га (8,43 + 0,13 га). Кадастрові номери: 5123782000:02:004:3019 та 5123782000:02:004:3020
Жовтим кольором - умовна територія бази відпочинку "Ювілейна", чиї будинки купив ТОВ "Саймон" у 2005 р.
3
Перша справа: невдале повернення 8,57 га
Перш ніж розбирати рішення суду, варто нагадати коли і як "Саймон" оселився на "Ювілейній"
(за матеріалами справи 2014 р.):
(за матеріалами справи 2014 р.):
2003 рік
Міністерство оборони України оформило право власності на будівлі та споруди оздоровчого комплексу "Ювілейний".
2004 рік
Екс-міністр оборони Олександр Кузьмук в листі до Овідіопольсько райдержадміністрації підписав відмову від 12,5 га на території села Молодіжне, куди входять відповідно земельні ділянки площею 8,57 та 2,1 га.
2005 рік
ТОВ „Саймон" на аукціоні купив в Фонду державного майна нежитлові будівлі та споруди "Ювілейного": вісім будинків для відпочинку, баня, кафе, медпункт, будинок госприміщень, асфальтова дорога та деякі технічні споруди.
2007 рік
ТОВ "Саймон" переїжджає на нову юридичну адресу, що й база відпочинку "Ювілейна" - с. Молодіжне, вул. Набережна 6.
2008 рік
Молодіжненська сільська рада уклала з ТОВ "Саймон" договір оренди ділянок на 49 років.
Чого домагались прокурори:
1
Скасувати рішення сільради від 2008 р. про передачу ТОВ „Саймон" 8,57 га. Територія віддавалась для проведення берегоукріплювальних робіт і будівництва гідротехнічних протизсувних споруд, розміщення та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення для організації відпочинку населення;
2
Визнати недійсним договір оренди.
В прокуратурі та Міноборони вважають, що Молодіжненська сільрада не мала повноважень розпоряджатись ділянками земель оборони і передавати їх приватній фірмі. На це, за законодавством, потрібно було рішення Кабінету міністрів про припинення користування цими землями оборонним відомством.
Рішення суду
У відповідь юристи фірми "Саймон" та сільради апелювали до двох фактів, які суддя взяв до уваги при прийнятті рішення на користь приватної фірми:
По-перше, Міністерство оборони добровільно відмовилось від цих земель.
По-друге, дозвіл Кабінету міністрів на вилучення земель зі складу Міноборони не потрібен, оскільки законодавство на момент виникнення спірного питання містило одну прогалину.
Раніше в Земельному кодексі України було положення (84 с., п. 3), яке дозволяло без згоди Уряду вилучати землі оборонного значення та передавати їх у комунальну власність. За умови, що це об'єкти соціально-культурного призначення: будинки-інтернати для престарілих та інвалідів, об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади, табори відпочинку та оздоровлення дітей, об'єкти культури і аматорського спорту, заклади освіти, що перебувають на балансі підприємств. Цей момент з Закону прибрали повністю тільки у 2013 р.
Оскільки на ділянці, щодо якої шла судова справа, були розміщені об'єкти соціально-культурного призначення (база відпочинку), тому вилучення державної землі нібито було законним.
4
Друга справа: вдале повернення 2,1 га і знову невдача з 8,57 га
Друга справа була відкрита у 2017 р. Вона частково повторювала справу 2014 р.: в частині щодо повернення 8,57 га березі Чорного моря в Молодіжному. В остаточному рішенні судді просто посилались на рішення попередньої справи і не бачили підстав для його перегляду.
Важливо, що в позові 2017 р. державні прокурори додали вимогу повернути військовим сусідню ділянку площею 2,1 га, яку забрала 10 років тому Молодіжненська сільська рада й віддала приватним особам.
Важливо, що в позові 2017 р. державні прокурори додали вимогу повернути військовим сусідню ділянку площею 2,1 га, яку забрала 10 років тому Молодіжненська сільська рада й віддала приватним особам.
2003 рік
Міністерство оборони України оформило право власності на будівлі та споруди оздоровчого комплексу "Ювілейний".
2004 рік
Екс-міністр оборони Олександр Кузьмук в листі до Овідіопольської райдержадміністрації підписав відмову від 12,5 га на території села Молодіжне, куди входять відповідно земельні ділянки площею 8,57 та 2,1 га.
2007 рік
Молодіжненська сільська рада прийняла рішення про вилучення із земель Міністерства оборони України ділянки площею 2,1 га та зарахування її до земель запасу сільської ради.
2008 рік
Сільрада передала 1,53 з 2,1 га безкоштовно у власність 18 громадянам нібито для будівництва та обслуговування жилих будинків та видала їм державні акти на право власності на землю (точного розташування решти 0,51 га земель, які були віднесені до рекреаційного призначення, ми не знаємо).
Прокурор вважав рішення Молодіжненської сільради від 2007 р. про вилучення із земель Міністерства оборони України ділянки площею 2,1 га незаконним з тих підстав, що там дотепер розміщені об'єкти нерухомості ("частина з яких знаходиться у зруйнованому та напівзруйнованому стані"), які знаходяться у власності військових (концерну „Військторгсерівс").
Тому суд вирішив, що Міністерство оборони не давало згоди на списання об'єктів нерухомого державного майна бази відпочинку "Ювілейний" на ділянці 2,1 га:
“
Прийняття Молодіжненською сільською радою 25.05.2007р. рішення №716-V про вилучення цієї земельної ділянки із земель оборони та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради є передчасним та таким, що порушує права власника вище названих будівель, як користувача земельної ділянки, на якій ця нерухомість розташована".
Google Earth показує, що на частині ділянки 2,1 га (зеленим кольором), яку сільрада нібито безкоштовно передала 18 особам, з 2008 р. не збудовано жодного будинку. Більше того, ті будинки, які "Саймон" купив в Міноборони, після 2008 р. були знесені. Залишились стояти тільки деякі технічні споруди (мабуть саме про ці будівлі мова йшла як про ті, що досі належать Міноборони і які стали підставою для повернення ділянки військовим).
Та в В лютому 2018 року, Вищий господарський суд України відкрив провадження за касаційною скаргою Першого заступника військового прокурора Південного регіону України на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 18.07.2017. Було вирішено, що якщо до 16 березня 2018 року сторони не нададуть відзиви на касаційну скаргу (із доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи), то розгляд справи мав початися у Верховному суді в квітні 2018 року.
Та в квітні 2018 року, Верховний суд зупинив провадження по справі з огляду на те, що в березні 2018 року Велика Палата Верховного Суду своєю ухвалою прийняло справу справу №916/1979/13 та призначило до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Яке рішення винесла Велика Палата ВС та чи винесла взагалі - можливості дізнатися не має.
Та в квітні 2018 року, Верховний суд зупинив провадження по справі з огляду на те, що в березні 2018 року Велика Палата Верховного Суду своєю ухвалою прийняло справу справу №916/1979/13 та призначило до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Яке рішення винесла Велика Палата ВС та чи винесла взагалі - можливості дізнатися не має.
5
Родичі мера та фірми
ТОВ "Саймон"
Компанія "Саймон", якій залишалась ділянка у 8,57 га, належить колишньому зятю мера Чорноморська - Олексію Патурідісу. Вона була утворена у 2005 р. Почиковською Іриною, донькою мера Чорноморська, разом з Наконечною Іриною Зінонівною. В 2007 році до засновників додалася компанія "Стамбули Інтерпрайсі". В 2012 році компанія була переписана на офшорну фірму "Едвен консалтінг лімітед" (Кіпр) та Тельпіс Ірину Зенонівну. До 2007 р. фірма мала юридичну адресу в Чорноморську, а потім переїхала на нову адресу - базу відпочинку "Ювілейна".
Скрин з системи YouControl
Компанія змінила 7 разів керівників від часу заснування: Ігор Пиріг, Жалко Микола, Ігор Зайцев, Сергій Попов, Олександр Зінченко, Максим Кальяк, Сергй Кобилінський.
Ігор Пиріг, перший директор, зараз є власником виробничо-комерційної фірми "СТМ", а також співвласником паливної компанії "Нано оіл Україна" та "Аріа-груп".
Олександр Зінченко - районний місцевий підприємець, який підтримує важку атлетику. Робить це на кошти, зароблені в сімейній сільськогосподарській компанії "Агзо", яке з 1994 р. займається вирощуванням зерна.
Максим Кальяк, який був директором протягом 2012-2016 рр., з 2012 р. і понині залишається так само директором Будівельної фірми "Стройтекс", яка має того ж власника, що й "Саймон". Також Максим є співвласником п'ятьох будівельних компаній з Чорноморська та Великодолинська: ЖБК "Бриз", СП Райдужне, Монтек та Моноліт.
Ігор Пиріг, перший директор, зараз є власником виробничо-комерційної фірми "СТМ", а також співвласником паливної компанії "Нано оіл Україна" та "Аріа-груп".
Олександр Зінченко - районний місцевий підприємець, який підтримує важку атлетику. Робить це на кошти, зароблені в сімейній сільськогосподарській компанії "Агзо", яке з 1994 р. займається вирощуванням зерна.
Максим Кальяк, який був директором протягом 2012-2016 рр., з 2012 р. і понині залишається так само директором Будівельної фірми "Стройтекс", яка має того ж власника, що й "Саймон". Також Максим є співвласником п'ятьох будівельних компаній з Чорноморська та Великодолинська: ЖБК "Бриз", СП Райдужне, Монтек та Моноліт.
Активний колишній зять "вічного" мера
Ірина Патурідіс, в минулому - Ірина Хмельнюк - дочка "вічного" мера Чорнморська Валерія Хмельнюка. За даними судової справи, пара одружилась у 1999 р., документи на розлучення подали у 2015 р. Олексій разом з Іриною з 1997 р. зареєстрували на себе більше 10 компаній в Чорноморську, Одесі та районі. Здебільшого це фірми, пов'язані з нерухомістю та будівництвом.
Прізвище Патурідіс Олексій взяв у 2009 р., змінивши громадянство. До цього він був громадянином Білорусі - Олексієм Євгенійовичем Почиковським. Отримати громадянство Кіпру - не складно, однак зовсім не дешево. За даними Forbes, для отримання кіпрського громадянства станом на 2015 р. треба було інвестувати кілька мільйонів євро в їхні компанії.
Прізвище Патурідіс Олексій взяв у 2009 р., змінивши громадянство. До цього він був громадянином Білорусі - Олексієм Євгенійовичем Почиковським. Отримати громадянство Кіпру - не складно, однак зовсім не дешево. За даними Forbes, для отримання кіпрського громадянства станом на 2015 р. треба було інвестувати кілька мільйонів євро в їхні компанії.
У 2015 р. в Одесі виник скандал. Колишній зять мера Чорноморська вирішив на 7 сотках біля Аркадії в Одесі збудувати готель, про який тоді детально розповідав місцевий телеканал. На цьому місці в Одесі розташований парк "Юність" і ділянка розташована на самісінькому схилі. Тоді паркан знесли представники одеської Самооборони та Автомайдану. Місцеві були проти і найняли адвокатів для боротьби з незаконною забудовою. Патурідіс вважає, що виділена земля не є парком і тому її можна забудувати. Схоже тільки завдяки тиску громадськості та судовий процес будівництво не розпочалось. Наступна спроба забудувати парк була здійснена так само у 2016 р.
Тесть
Офіційно мер Чорноморська Валерій Хмельнюк за 2016 р. вказав в декларації, що мав близько 16 тис грн зарплати, стільки ж пенсії, 77 тис грн доходу від депозиту та Volkswagen Passat 2013 р. Його дружина, Тетяна Всеволодівна, вказана в декларації як співвласниця чорноморського агентства нерухомості "Президент" разом з донькою Іриною. Її дохід схожий - близько 16 тис грн на місяць, мінімальна пенсія і кілька тисяч депозитних процентів. При цьому родина задекларувала 28 тис доларів, 17 тис євро та більше 1 млн грн на рахунках в банку. На дружину та доньку записані чималі будинки та ділянки в Одесі, Овідіополі, Чорноморську. Беручи до уваги тільки офіційно задекларовані доходи мера та його дружини - важко пояснити таку кількість нерухомого майна, валютні рахунки в банку та нове авто.
"Іллічівська принцеса"
Саме так, за даними ЗМІ, неформально називають Ірину Патурідіс екс-депутатку Одеської обласної ради, доньку мера Чорноморська та колишню дружину Олексія Патурідіса. В документах вона може фігурувати як Ірина Почиковська, або як Ірина Хмельнюк. У 2010 р. пройшла в раду під 16 списком Партії регіонів. Однак в 2014 р. склала повноваження.
Ірина так само має кіпрське громадянство і долю в компаніях, що займаються пластичними операціями (одеський елітний медичний центр "Олімпія"), нерухомістю ("Співдружність", "Альянс"), будівництвом ("Бриз", "ЖБК Бриз"), ресторанним бізнесом (ресторан "Цезар" на Дерибасівській), торгівлею ("Сан-т").
Також на Ірину Патурідіс, точніше на її дівоче прізвище Хмельнюк, та її колишнього чоловіка записана вілла біля Монако через французьку компанію "Sci Elena". За даними активістів, маєток з 2009 р. знаходиться під арештом через невиконання певних зобов'язань перед іноземною компанією.
Крім того, Олексій та Ірина мають долю також в одеській мережі автозаправочних комплексів "Алькор-Ойл".
Ірина так само має кіпрське громадянство і долю в компаніях, що займаються пластичними операціями (одеський елітний медичний центр "Олімпія"), нерухомістю ("Співдружність", "Альянс"), будівництвом ("Бриз", "ЖБК Бриз"), ресторанним бізнесом (ресторан "Цезар" на Дерибасівській), торгівлею ("Сан-т").
Також на Ірину Патурідіс, точніше на її дівоче прізвище Хмельнюк, та її колишнього чоловіка записана вілла біля Монако через французьку компанію "Sci Elena". За даними активістів, маєток з 2009 р. знаходиться під арештом через невиконання певних зобов'язань перед іноземною компанією.
Крім того, Олексій та Ірина мають долю також в одеській мережі автозаправочних комплексів "Алькор-Ойл".
У 2014 р. бізнес-партнерка Ірини з чорноморської будівельної фірми "Інтер-буд" отримала 25 млн грн з бюджету для з`єднання Куяльницкого лиману та Одеської затоки. Конкурс проводив Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації. На той час Ірина була ще депутаткою облради.
Також Ірина вказана як співвласниця 1 га землі в Одесі, яку вона з 2011 р. ділить разом з дружиною одеського міського депутата Олександр Іваницького з партії мера Одеси Геннадія Труханова. Саме того ж року Іваницький став заступником мера Чорноморська Валерія Хмельнюка, а в 2014 р. - заступником голови правління "Іллічівського судоремонтного заводу", який також належить кіпрським фірмам.
Також Ірина вказана як співвласниця 1 га землі в Одесі, яку вона з 2011 р. ділить разом з дружиною одеського міського депутата Олександр Іваницького з партії мера Одеси Геннадія Труханова. Саме того ж року Іваницький став заступником мера Чорноморська Валерія Хмельнюка, а в 2014 р. - заступником голови правління "Іллічівського судоремонтного заводу", який також належить кіпрським фірмам.
Кількість таких об'єктів та земель, що колись належали Міністерству оборони, а потім, з отриманням України незалежності, різними шляхами потрапили до приватної власності - нелічена. При цьому, зазвичай, такі ділянки рекреаційного призначення знаходилися в кращих місцях. Згодом, коли таки в правоохоронних органах "доходить черга" до повернення таких об'єктів та ділянок - досягнути успіху дуже важко, бо при продажу/передачі використовувалися усі недоліки тогочасного законодавства.
Та не тільки, законні "земельні схеми" стають причиною складнощів з повернення. Також те, що отримували ці ділянки та об'єкти - місцеві можновладці та їх родини, бо мали змогу лобіювати собі такі передачи та використовувати "схеми" без привертання уваги до них правоохоронних органів багато років. Відсутність же моніторингу та контролю за такими передачами з боку місцевих громад, робило такі процеси "тихими та безхмарними". Тому тільки зараз, за спільною роботою громадськості та правоохоронців, можливо почнуться повертатися в власність держави та інші об'єкти та ділянки в рекреаційних зонах Одеської області, та взагалі України.
Та не тільки, законні "земельні схеми" стають причиною складнощів з повернення. Також те, що отримували ці ділянки та об'єкти - місцеві можновладці та їх родини, бо мали змогу лобіювати собі такі передачи та використовувати "схеми" без привертання уваги до них правоохоронних органів багато років. Відсутність же моніторингу та контролю за такими передачами з боку місцевих громад, робило такі процеси "тихими та безхмарними". Тому тільки зараз, за спільною роботою громадськості та правоохоронців, можливо почнуться повертатися в власність держави та інші об'єкти та ділянки в рекреаційних зонах Одеської області, та взагалі України.
